Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 - Дмитрий Станиславович Парфирьев
Шрифт:
Интервал:
Закладка:
233 Угрин-Безгрішний М. Указ. соч. С. 57.
234 Діло. 7 серпня 1914. Ч. 175. С. 1; Впервые воззвание было напечатано в номере от 6 августа, но цензура вырезала все фрагменты с упоминанием УБУ – война России еще не была объявлена (Діло. 6 серпня 1914. Ч. 174. С. 1).
235 Діду шок П. Пекуча справа // Шляхи. Лютий 1916. Ч. 5. С. 175.
236 Днів В. Зустріч з полк. Євгеном Коновальцем на тлі настроїв доби // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 426.
237 ГАРФ. Ф. 124. Оп. 54. Д. 1886. Л. 5.
238 Голубець М. Гей, видно село… (нарис). Л., 1934. С. 6.
239 Богачевський Д. На возі і під возом. Спомини галицького адвоката. Торонто, 1976. С. 53.
240 Хроновят М. Указ. соч. С. 35.
241 Известно по меньшей мере несколько десятков таких писем (Гуйванюк М.Р. Указ. соч. С. 95).
242 Kozubel М.В. Op. cit. S. 44.
243 Чайковський А. Як формовано січових стрільців у Самбірщині // Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження: У 3 т. Львів, 2002. Т. 1. С. 200.
244 Дем’янчук М. Добровільці з Надвірної до УСС І І Альманах Станиславівської землі. Т. II. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1985. С. 256.
245 Маренін М. Указ. соч. С. 303.
246 Патер І. Указ. соч. С. 73–74.
247 Трильовський К. З моїх споминів. С. 7–8.
248 Ereignisse in der Ukraine… S. 4–7.
249 Левицький К. Історія визвольних змагань… С. 18–20, 28–32.
250 Магміт Б. [Федорців Ф.] Сучасні українські політики. На вершинах політичного проводу // Шляхи. Падолист – грудень 1916. С. 762.
251 Левицький К. Історія визвольних змагань… С. 17–18.
252 ПДІАУЛ. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 91. Арк. 24.
253 Kozubel М.В. Op. cit. S. 44–45.
254 Шухевич С. Указ. соч. С. 28.
255 Галущинський М. Указ. соч. С. 39–40.
256 ПДІАУЛ. Ф. 372. On. 1. Спр. 17. Арк. 4, 7.
257 Діло. 20 марта 1915. Ч. 12. С. 8.
258 Шухевич С. Указ. соч. С. 41–42; Kozubel М.В. Op. cit. S. 45–48.
259 Kozubel M.B. Op. cit. S. 49.
260 Діло. 5 серпня 1914. Ч. 173. С. 6.
261 Діло. И серпня 1914. Ч. 178. С. 5; 15 серпня 1914. Ч. 182. С. 3.
262 Діло. 13 серпня 1914. Ч. 180. С. 4–5; 17 серпня 1914. Ч. 183. С. 3; 20 серпня 1914. Ч. 185. С. 4; 21 серпня 1914. Ч. 187. С. 4.
263 Діло. 5 серпня 1914. Ч. 173. С. 6.
264 См., напр.: Пашаева П.М. Указ. соч. С. 148–149.
265 РГИА. Ф. 909. Оп. 1. Д. 66. Л. 3.
266 Степанів О. Напередодні великих подій. Власні переживання і думки (1912–1914 рр.) // Олена Степанів – Роман Дашкевич. Спогади і нариси. Львів, 2009. С. 49.
267 Макух І. Указ. соч. С. 195–196; Ereignisse in der Ukraine… S. 34.
268 Сніцарчук Л. «Що і для кого писатиму?»: щоденник Осипа Назарука (1915, 1917 рр.) // Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2013. Вип. 3. С. 590–591.
269 См., напр.: ПДІАУЛ. Ф. 397. Оп. 1. Спр. 42. Арк. 34; Спр. 43. Арк. 43.
270 Лист митр. Андрея Шептицького до Президії Намісництва про арешти духовенства, звинуваченого в політичній діяльності. 8 серпня 1914, Львів // Митрополит Андрей Шептицький. С. 608–609.
271 Діло. 20 серпня 1914. Ч. 185. С. 1.
272 Темницький В. Загальна Українська Рада // Крівавого року. С. 60–61.
273 Діло. 6 марта 1915. Ч. 217. С. 1; ПДІАУЛ. Ф. 779. Оп. 1. Спр. 9. Арк. 13.
274 Попик С. Указ. соч. С. 68–69.
275 Баран С. Австрійські українці на воєнній еміграції… С. 172–174; Левицький К Історія визвольних змагань… С. 45–46, 48; Кураєв О.О. Указ. соч. С. 84.
276 Діло. 6 марта 1915. Ч. 217. С. 1.
277 Эндеки – представители польской Национально-демократической партии.
278 Лозинський М. Галичина в рр. 1918–1920. С. 18.
279 НДІАУЛ. Ф. 362. Оп. 1. Спр. 428. Арк. 138.
280 Діло. 20 марта 1915. Ч. 219. С. 1.
281 Діло. 17 цьвітня 1915. Ч. 223. С. 6.
282 До конца 1914 года ее возглавлял В. Бачинский, а затем, до конца апреля 1915 года, – С. Баран.
283 Маковський В. Указ. соч. С. 154, 171, 199–200.
284 Там же. С. 219.
285 Попик С. Указ. соч. С. 88.
286 Lozynskyj М. Dokumente des polnischen Russophilismus. Mil einer Einleitung: Die russische Propaganda und ihre Polnische Goner in Galizien. Berlin, 1915. S. 8.
287 В предыдущей главе уже упоминалось, как социал-демократ Ю. Бачинский признал, что «московские ренегаты» составляют треть русинской интеллигенции (НДІАУЛ. Ф. 440. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 17).
288 Талергофский альманах. Вып. 4. Ч. 2. С. 85, 133.
289 Прикарпатская Русь. 20 декабря 1914 (2 января 1915). № 1506. С. 2.
290 Маковський В. Указ. соч. С. 236.
291 Буковина. 4 червня 1915. Ч. 18. С. 3.
292 Там же. С. 2.
293 Гурный М. Великая война профессоров. Гуманитарные науки. 1912–1923. СПб., 2021. С. 215–217.
294 Кураев О.О. Указ. соч. С. 85.
295 Witos W. Op. cit. S. 422–423. Эти обсуждения не носили демонстративный характер, а, наоборот, не предавались огласке в сводках для печати (Czas. 25 lutego 1915. Nr. 111. S. 1).
296 НДІАУЛ. Ф. 309. On. 1. Спр. 2761. Арк. 3—Ззв; Ф. 779. On. 1. Спр. 19. Арк. Ззв.
297 Діло. ЗО січня 1915. Ч. 212. С. 1–2.
298 НДІАУЛ. Ф. 440. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 5.
299 Діло.