Категории
Самые читаемые
PochitayKnigi » Фантастика и фэнтези » Научная Фантастика » Сивий Капiтан (на украинском языке) - Владимир Владко

Сивий Капiтан (на украинском языке) - Владимир Владко

Читать онлайн Сивий Капiтан (на украинском языке) - Владимир Владко

Шрифт:

-
+

Интервал:

-
+

Закладка:

Сделать
1 ... 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 103
Перейти на страницу:

- Пiшли тепер униз, - мовив Капiтан крiзь стиснутi зуби. Вiн уважно вглядався в екран. Олесь розгублено подивився на нього: куди вниз?..

- Можеш залишити прилад, Олесю, - наказав Ернан Рамiро. - Зараз машина працюватиме рiвнiше, бо витрата водню зменшилася. Вiдпочинь, подивися на екран. Тут знайдеться дещо цiкаве для тебе.

З неприхованим подивом юнак наближався до екрана. Вiн уже бачив, що мiж неясними контурами скель щось рухалося, - швидке i вертляве. Темнi округлi тiнi пропливали по екрану, однi повiльно, iншi, навпаки, наче кудись поспiшали. Зненацька щось майнуло перед очима. Що це? В'юнке, срiблясте... Ну, ясно, можна ж було одразу зрозумiти!

- Риба! - викрикнув Олесь.

- Так, риба, трохи здивована нашою появою в їхньому царствi, - вiдповiв Сивий Капiтан. - Я ввiмкнув прожектор, i тепер ми з тобою бачитимемо те, що вiдбувається навколо "Люцифера". Свiтло менi зараз потрiбне, бо далi пливти наослiп не можна. Доведеться зробити кiлька поворотiв, а деякi з них ще й крутi...

- То виходить, що це вже не озеро, а щось iнше? - розкрив рота вiд здивування Олесь.

- Так, - вiдповiв Сивий Капiтан спокiйно, нiби нi йому, нi "Люциферовi" не загрожувала нiяка небезпека. - Ми вийшли з озера i пливемо зараз великим пiдземним каналом, яким природа з'єднала озеро Фонтiверос з морем!

2. ПОВIТРЯ! ПОВIТРЯ!

З того часу, як Ернан Рамiро вимовив цi знаменнi слова, минуло вже три години. А як багато за цей час змiнилося!

Насамперед уже через кiлька хвилин пiсля розмови Капiтана з Валенто знов спалахнула сигнальна лампочка, яка привертала увагу до телефону. I коли Ернан Рамiро увiмкнув репродуктор, з нього залунав стривожений голос Клаудо:

- Я перевiрив балони з стисненим повiтрям, Капiтане...

- I з'ясували, що вони пошкодженi?

- Так, Капiтане. Два балони з чотирьох вийшли з ладу, в них не залишилося повiтря. Це той самий вибух глибинної бомби, що пошкодив i колесо, i резервуар з маслом.

Настала довга пауза. Лише пiсля неї Капiтан наказав уже без тiнi вагання:

- Переведiть автомат подачi повiтря на найповiльнiший режим. Будемо заощаджувати повiтря, скiльки зможемо; перед нами ще довгий шлях.

- Єсть, Капiтане.

- I повiдомте всiх, що становище вимагає уваги. Якнайменше рухiв, Валенто! Оголошується голодний повiтряний режим!

- Єсть, Капiтане!

Олесь слухав цю розмову, i мимоволi йому ставало моторошно. Страшно було уявити собi, що "Люцифер" з усiєю командою не має зараз нiякої можливостi вибратися назовнi... Вони були не тiльки пiд водою, а ще й пiд землею, пiд грубезними скелястими шарами грунту, якi утворювали цей таємничий канал.

Тепер Ернан Рамiро впевнено вiв пошкоджений "Люцифер" за картою. Але Олесь розумiв, якого самовладання вимагала вiд Капiтана ця впевненiсть! Адже канал раз у раз робив повороти, i це вимагало надзвичайної майстерностi, щоб великий i малоповороткий у водi "Люцифер" виконував усi потрiбнi маневри, проходячи подеколи впритул бiля скелястих стiн каналу...

"А автоматичне керування машиною? - подумав раптом Олесь. - Те саме керування, яке так чудово працювало тодi, пiд час поїздки звивистою дорогою в пустелi Хоравенте? Чому не застосувати його i тепер, адже це дуже полегшило б справу?.."

I вiдразу здогадався сам, не запитуючи Сивого Капiтана, який з зосередженим, напруженим обличчям вдивлявся в екран i стежив за вузькими поворотами каналу.

Все пояснювалося тим самим пошкодженням, якого завдала "Люциферовi" пiдступно поставлена полiцiєю мiна. Машинi весь час бракувало водню, його не вистачало для нормальної роботи всiх складних i численних механiзмiв. Насамперед не працював електромагнiтний генератор, лишаючи "Люцифер" беззахисним перед кулями й снарядами. Далi, мабуть, не дiяла i складна система автоматичного керування машиною, яка теж вимагала великої кiлькостi енергiї. Тому Капiтан i змушений був вести "Люцифер" за допомогою штурвала, - iншого виходу не лишалося...

А коли було пройдено вузьку, найнебезпечнiшу частину каналу з тими частими поворотами i "Люцифер" вийшов на вiдносно широкий шлях пiд водою,Сивий Капiтан коротко розповiв юнаковi про те, як було вiдкрито цей канал, своєрiдний витвiр невичерпної на вигадки природи.

У концентрацiйному фалангiстському таборi ув'язнений № 467 517, який мав колись iм'я Ернана Рамiро, познайомився з iншим ув'язненим, старим професором геологiї. Вся провина того професора перед урядом генерала Фернандеса полягала в тому, що його єдиний син брав участь у русi патрiотiв i був розстрiляний. Фалангiстам того було замало, й вони кинули до табору батька розстрiляного патрiота, незважаючи на його похилий вiк. Старий професор уже не мiг працювати на каменоломнях, вiн покiрно конав на сирих дощатих нарах. I, мабуть, давно вже помер би, коли б iншi ув'язненi не доглядали за ним.

Якось увечерi професор, якому Ернан Рамiро принiс його порцiю злиденної табiрної їжi, розповiв про дивне явище, що спостерiгалося в лiсi Фонтiверос, - про змiни рiвня води в лiсовому озерi. Про це явище знали, звiсно, мiсцевi жителi, але вони давно звикли до нього i не звертали уваги на те, що зацiкавило професора. А його найбiльше вразило те, що загадкове озеро змiнювало свiй рiвень перiодично. Це означало, що змiни рiвня не залежать вiд дощiв або iнших мiсцевих причин. Професор дослiдив перiодичнiсть змiн рiвня i встановив, що вони збiгаються з часом припливiв i вiдпливiв у морi. Виходило, що велике озеро Фонтiверос, розташоване принаймнi за двiстi кiлометрiв од моря, якось було зв'язане з морем. Але як саме?

Тодi ж таки старий професор прийшов до висновку, що мiж озером i морем мусить iснувати якийсь канал. Але на поверхнi землi каналу не було, отже, лишалося припустити, що вiн проходить пiд землею. То була смiлива думка, i професор не наважувався висловити її публiчно доти, поки йому не пощастить перевiрити своє припущення. Вiн збирався провести потрiбнi дослiдження, але не встиг: його кинули до концтабору. Питання лишилося нерозв'язаним, хоч професор i був певен, що не помиляється.

- Нiчим iншим ту змiну рiвня води в озерi пояснити не можна, - закiнчив професор свою розповiдь. - Шкода, що я не встиг завершити свої дослiдження... тепер це вже нiкому не цiкаво в нещаснiй Iберiї... а тим часом той пiдземний канал, якщо вiн справдi iснує, був би єдиним у цiлому свiтi явищем такого характеру.

Ув'язнений № 467 517 гiрко посмiхнувся, почувши цi слова. Хiба тiльки один старий професор не закiнчив своєї роботи? Хiба тiльки його уявлюваний пiдземний канал був би цiкавим науковим вiдкриттям?.. Адже ув'язнений № 467 517 знав i iнших наукових працiвникiв, роботу яких було обiрвано фалангiстським урядом,- i ще яку важливу роботу.

Але розповiдi старого професора ув'язнений № 467 517 не забув, хоч вона й дуже мало стосувалася його спецiальностi. Так уже був влаштований його розум, що всмоктував у себе цiкавi факти. Але, певна рiч, тодi йому й на думку не спадало, що та розповiдь стане в пригодi Сивому Капiтановi з його "Люцифером"...

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
1 ... 55 56 57 58 59 60 61 62 63 ... 103
Перейти на страницу:
Тут вы можете бесплатно читать книгу Сивий Капiтан (на украинском языке) - Владимир Владко.
Комментарии